Притулюсь до плеча.Сплету руки свої.
То від щястя, коханий, я плачу.
Так до віку дивилась би в очі твої.
В них своє відображення бачу.
Я кохаю в тобі всЕ, що там зараз Є.
Голос, посмішку, як мружиш очі.
Ти - то доля моя, ти - то щястя моє.
Ти - кохання, що зве дні і ночі.
Я ж то більше не знаю, без тебе як жить.
Ти ж - то ранок, ти - кожен мій сон.
Аби погляд, чи слово, всього одна мить.
І серця бьються знов в унісон.
Я кохаю твій погляд, душевну красу.
Та ж не знаю - це щястя за що?
Лиш до тебе любов я свою понесу.
А все інше, ....так стало - Ніщо.
Притулюсь до плеча...
© Copyright: Светлана Кузьменко3, 2017
Свидетельство о публикации №117060806510
Свидетельство о публикации №117060806510
Рецензии