Обіцяли дощ,а небо чисте,
Подумки на схід тарую шлях.
Моя душа-дерево безлисте,
Ніяк не приживається
В таврійських сонячних полях.
Все згадує,як надійшла любов справдешня,
З "бабиного літа"в наш жовтень хлюпнула тепла.
Душа моя,мов стара та черешня,попри на все
В останній раз раптово зацвіла.
...Минуло.Але не слід себе картати,
Хто винен, чи варто шукати причин.
Постаті дві пам"ятають сині Карпати.
Шукаючи рими, садом блукаю один...
Минуло...
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117060604597
Свидетельство о публикации №117060604597
Рецензии