Дора Габе. Нiч

Дора Габе
НІЧ


О, ноче темна, каламутна й зла,
що відібрала в мене все раптово,
скажи мені своє останнє слово,
коли полуду вже з очей зняла!

О, скільки душ сконали у тобі,
скільком із них закрила ти зіниці,
то скільки їх, покинутих в темниці,
поглинуло твій морок далебі!

Ти жадібними дивишся очима —
в них наче плоть розтоплена лежить,
і цілий світ в них тоне невмолимо.

І тільки пташка в цю тривожну мить,
тобі на груди сівши, так співає,
що ти мовчиш, збентежена до краю...

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Дора Габе
НОЩ


О, нощ, която всичко ми отне
и в себе си погълна тъй безследно,
кажи сега и словото последно,
щом маската от погледа ми сне!
 
Умряха в тебе толкова души,
затвориха се толкова зеници,
захвърлени самотници в тъмници
изсмука твоя мрак и присуши!
 
А жадно гледат топлите ти взори -
очите твои - разтопена плът,
потъна в тях светът и се затвори.
 
И само птичка върху твойта гръд,
отметнала главица, пее, пее,
а ти мълчиш, заслушана във нея...
 
1922