Перешагнуть...

Нырнуть бы с головой под одеяло
и потеряться... нет тебя и нет...
Но где-то там всё пело и гуляло,
так солнце вызывающе сияло,
швыряло в окна россыпи монет
и улыбалось в зеркалах и вазах...
Вдруг захотелось выпрямиться в рост
и с ловкостью кошачьей скалолаза
под ликованье лип зеленоглазых
перешагнуть верёвочный свой мост.

05.06.2017.
========================================
Приношу благодарность авторам замечательных переводов

перевод на украинский язык
http://www.stihi.ru/2017/06/26/9387
Олег Омелянчук
Подолати

Пірнути би під ковдру з головою!
Там загубитися - нема мене...
Та сонце кепкувало наді мною,
Засліплене, мабУть, саме собою:
Грошви по вікнах - раз! - та й кидоне,

В дзеркАлах засміється і у вазах.
І хочеться... аби на повен зріст!
Аби, як кішка, ловким скелелазом
(Хай липи схвально підморгнуть наразі)
Свій мотузяний подолати міст.

============================================
перевод на украинский язяк
Валерий Масагор
http://www.stihi.ru/avtor/masagor

Пірнув би, як у став, під одіяло,
і загубився геть...на всі часи'...
Та десь усе гуляло і співало,
так сонце світ промінням зігрівало,
мов кошіль копійчиною трусив,
й сміялося в дзерка'лах...Мужнім кроком,
Вмить захотілось, випрямившись в зріст,
зі спритністю кошачою нівроку
під тріумфальність лип зеленооких
переступить свій мотузяний міст.

В.Масагор.


Пірнув під одіяло, а там...ти...
І на біса з тобою нам мости?:)

В.Масагор.