Осень жизни

Осень жизни виски серебрит.Без фальши.
Время приходит-судьбу уже не спрошу:-Что дальше?
Без желаний года, разве тихой печали.
Вспоминаются пожелтевшие осени дни недавней
И те золотые,что были нашей любви вначале.
Не перейти рубеж,что разделил меня с тобою.
Конец света.Не помню ни дня, ни  года.
Было просто жаркое лето.Перед войною.
Словами из сердца в глазах печальных
Свет зажечь хочу.Сущность ищу в слове каждом.               
Храни нас Господь! Никого не корю, не учу.
Без грусти вспоминай.Последний раз признание
 В любви-наступит такой день однажды...
Не запитаю долю я колись:-Що далі?
Дійду років вже без бажань і тихої печалі.
Згадаю лише осені пожовклі дні,-
Оті вчорашні,та золоті,що далі.
Не перейти оту межу жорстоку,
Що розділила мене з тобою.
Не пам"ятаю ні дня.ні року:
Було спекотним літом.перед війною.
Рядками від душі сумні,можливо,очі засвічу.
Шукаю сенс у кожнім слові,
Та Боже борони!Нікого не картаю і не вчу.
Без суму згадуй-в останній раз освідчуюсь в любові...