Я не логічний у бажаннях,
Непослідовний у думках,
Неструктурованість емоцій,
Врні існує лиш у снах.
Я вільний раб життя галери,
Її незмінно відданий весляр,
Життя перепитій страшенна пандемія,
Штормів реальності тягар.
Кайдани скутості німої,
Якими я прикутий до стіни,
Я в'язень буднів каземату,
Солдат бездушної війни.
Мені жорстокість наче аксіома,
А доброту як теорему треба довести,
Моїм думкам незнаний вектор часу,
Зате відома сутність прямоти.
У безладі життя не раз я загубився,
У цьому лісі не раз кричав "ау!",
Але ніхто не відгукнувся,
На допомогу віддану мою.
В широтах почуттів страждаю кретинізмом,
Тут компас мій зламався назавжди,
Тому Летючий я Голландець,
Якому вже на сушу не зійти.
14 жовтня 2016 р.
***
© Copyright: Виталий Войцехович 4, 2017
Свидетельство о публикации №117053107543
Свидетельство о публикации №117053107543
Рецензии