Я живу у віддзеркаленні твоїх очей
І тільки там відчуваю себе людиною
І мені не потрібно інших речей
А ніж з тобою бути, єдиною
Коли в очах твоїх йде злива
Я розумію, що у мене зриває дах
не зможу пережити твоїх припливів
А прихисток знайду лише у твоїх вустах
Коли в очах твоїх іскри літають
І буря має невдовзі початись
Я вірю що не даремно
Мені так хочеться до тебе торкатись
Коли в очах твоїх світить сонце
І неба там безкрайнього синія даль
Такі дні ні на що не схожі
за них і віддати нічого не жаль
Боюся я тільки що час настане,
Коли в очах твоїх застине лід,
Не вгамую твоєї безмежної спраги
А зможу лише дивитися тобі вслід
Я живу у віддзеркаленні твоїх очей
і тільки там відчуваю себе людиною
Вони немов промінь серед темних ночей
Що веде мене за душі половиною
Я живу в отражении твоих глаз на украинском
© Copyright: Роман Бармаглот, 2017
Свидетельство о публикации №117053008891
Свидетельство о публикации №117053008891
Рецензии