Восьме березня

Лагідний, яскравий березень,
Він надійшов якось тихенько,
Мерщій скидаємо пальто зимове,
Радієм сонцю,як маленькі.

Ось кличе сонечко вже на городи,
Вологу треба заховати,
Берем граблі, та за роботу,
Граблями весь город боронувати.

А біля річки котики з лози,
Біліють,та до себе кличуть,
Вони віщують теплу весну,
Гілок до свята радо зичать.

Бо маячить жіноче свято,
Таке чудове, рідне, весняне,
То ці букети будем дарувати
Жінкам, з дарунком піднесем,

Крокує по землі весна червона,
Та восьме березня прийде народне,
Повітря дзвонить, теплий гомін,
Жінки радіють,йдуть у сукнях модних.

Та метушаться заклопотані чоловіки,
Це свято додає їм головного болю,
Жінок вітати,накривати і столи,
Налить вина,та частувати вволю.

Хоч свято це жіноче,а святкують всі,
Його не відібрати у народа,
Це таке свято,що душу веселить,
Завжди на нього добра і погода.

З любов"ю првітаєм всіх жінок,
Хай щастям їм цей день буяє,
Та чоловіки йдуть до хат,не шинок,
Ще й сонечко жінкам так любо сяє.