Вже добре нам глибоко помовчати…
Ще мить — і заговорять враз серця…
Рука в руці — і далі з теплих рук Творця…
У несказаннім спокої і тиші
З руки і до руки у благодаті…
Горами йти, де ані лиця.
І тіло не на цьому світі.
А там закриє небеса — і йди згори,
Йди до людей, іди — і говори…
І серце без Його любові так страждає,
Немов колись при вигнанні із раю.
1996
Любов Божа
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117053001717
Свидетельство о публикации №117053001717
Рецензии