Ілюзія буття бажає їжі,
Тієї, що з душі безжально жре.
Надії, близькості, довіри збіжжя
У її пащі гине, мре.
Ілюзія буття дає бар’єри
У розум світлий заселяє морок.
Її шляхи – це копані кар’єри,
А на вустах воєнний порох.
І очі, широко відкриті,
Не бачать ані тіні, ані світло.
Коли вони сльозами не умиті,
Нема в них глибини, нема блакиті.
(С) Олександра (Санія) Мішина
***
© Copyright: Сания Мишина, 2017
Свидетельство о публикации №117052909703
Свидетельство о публикации №117052909703
Рецензии