Косовица укр

КОСОВИЦЯ

Кошу я траву
І лягають духмяні покоси
На коротко стрижену
Рівну перуку стерні.
І травень чаклує йому лиш відомим гіпнозом
Та ще соловейко
Виводить весільні пісні.
І грає коса грізні марші
Під спів солов'їний,
І грає роса, що лягла
На ромашковий квіт.
І згадую я ту ромашку -
Всього лиш єдину,
Що правду сказала
Про те, чи ти любиш,  чи ні.

Кошу я траву
Саме там,  де сплели верболози
Своє шовковисте
зелене, розлоге гілля,
Де річку,  мов стрічку
В старанно заплетені коси,
Вплітає у степу квітучий віночок земля.
Збирає весна
Вже свої барвінкові валізи.
Їй чайні троянди
Дарують прощання букет.
І запах меліси. ..
І привид далекого лісу,
Що в нашу весну
Своїм маривом вабить мене.

Кує ще роки
Безтурботна, мов юність - зозуля.
І древко кісся
Приросло до моєї руки.
І мимо летять ті роки
Швидко,  швидко, мов кулі.
І їх не спинити нікому
Ні чим і ні ким...
Жаданий нектар
На очах наливає черешня.
І тихо шепочуть вуста
Невловимі слова.
І сонце вповзає на небо,
Мов заспаний вершник.
І падає скошена
в ноги духмяна трава...

І падає,
    падає,
       падає в ноги трава...

ВК травень 2017 ХерСон