Музика

Олегу Недопако, пілоту-філософу,
в тональність передсмертного інтерв’ю — присвячую

1

І не піддається — як не кричатимеш!
Вона і на далях — собою стрічатиме.
Великі надії в маленьких картузиках,
Куди ви подінетесь? Божії діти! —
На вас знаменується музика.


Літаючі поруч, по два, по чотири,
Все є, стає в музиці — після квартири!
Хіба ви подінетесь, Божі союзники? —
На ледь уловимих — невловима є Музика!!


І світла печаль — вечоровість колише…
У небі така розчинилася тиша…
Художня печаль! — стогнуть
мовчки — узвишшя.
І дріботять комарі…
У Богові звук догорів!..

2

Ти терпів і
у Бозі спрозоривсь…
Та й сказав що
терпіли тебе
краєвиди
Та на серці вже зіркість така
що ти можеш спочить у зірках
а звучить на струні — Божий видих
 
Висота!
Вибухав вночі Ти —
вертикаль
у озерах
й озерцях
Висота! полиша сліпоти
людське серце

13, 14.09.2012


Рецензии