Примавера

Примавера;


До древа спиною
стань, молодівко!
Поглянь:
зими як не було...
Ув Богові, у древі
дітки
згадують лист
і квіт, й тепло...

Мов родять в памяті
що єсть і лист
і квіт й тепло
Мені би –
серцем
молодіти!!

Зламана гілка – й потекло
з Неба – поезії...
Надафродітне...
Над Африкою і чиїми
дітьми?
це – лист
і квіт й тепло
Цвіло ж! цвіло –
цвінькало
пінькало невжитками –
Небопіднесеням!! –
зєло...

До древа...
спиною
стань, молодівко:
поглянь! – зими як не було...
 
Бог!! – Він і наміри
цілує...
Алилуйя,
Алилуйя!
Алилуйя!!..

Це так Бог –
може.
23.03.2008, в’їзд до міста Чуднів


Рецензии