фросин я Рад сть

Єфросинія — Радість

                Святій преподібній Єфросинії Полоцькій
                любов’ю присвячується
1

Можеш: відпали вельможні...
Дванадцять літ маєш: ранок...

«Світе ясний, Слово! Коханий!..»

— Втекти в монастир —
ти зможеш?


Яснії зорі
і темні ягідки
ясне слово
темнії свідки —
звідки?

Ясне передчуття —
звідки?

На купах* дерев — вінчики
на ясний
сонця промінчик...

А протилежні — нанижуть?!
світла надія — дальні...
темні надії в ближніх...
Батько твій — князь: запитальний!..
Парадоксальність!!

Дванадцять ти літ маєш?
Слів є цвях — геніальність!

Батько вухналь часу?
В серці вухнальність є —
стрімка радість
в ці літа пробиває —
як ми могли забути,
що в 12 літ
все знаєм!

Бог є тут,
Бог і далі.

2

Рече ангел;
«На ній посів Дух Святий!»
Все, закрили свого рота, —
один Бог
захистить!

3

Предіславо, ти тепер —
Радість: Єфросинія!
Чистая радість!
Богові слава!
Радості скинія!

Яснійте, ріки,
зеленійте, дерева!
Радість, що проливається
на доли і мрева,
радість зіткалась —
і Богові слава!!

«Радуйся, Полоцька радування» —
звідки? й що?
передгадувань —
із небес страва?

Радість — й на мене
(бо що Богу одна тисяча літ
в решті?)
«Радосте, Єфросиніє!!
золота черешне...

Перша матінка на Русі:
Перша!
Вся — нетутешність...»

Бога-Слова
свята є
прийдешність...

У найперших!

06.06.2016,
після акафіста прп. Єфросинії Полоцькій