Пов сть врем яних л т

Повість врем’яних літ

                Святому преподібному
                Силуану Афонському
                з любов’ю присвячується

Обережно!
Гаряче!
Обережно...
Викладем
вічні збереження!..
Перетворюю в повість:
Ти дуже любиш
повісті —
де вічність — з гарячої випадковості...

Я серцем промчавсь!
холодний час —
не про нас
ми в серці гарячого догляду!..
Зорі —
мов зурочені відьмою каченята
вирівнюють погляди! —
вслід!
Повість — вирівняних
в омані
літ!!

Бо слід —
Твій слід!
Болід.
Ковчег огненний. І —
                політ!
Ти, памятаючи, твориш,
і творячи — згадуєш!
і вигоряю:
 
маючи серце —
від пекла до раю
від пекла
до раю!
Це Ти —
вдихаєш
зірковість,
видихаєш — повість...

12.07.2015, трамвай


Рецензии