Людмилі
Підійдемо: як?! як всі жили —
Де вівця чистоти пасеться?
Відійшла смерть — лиш Квіти
зійшли
Ніби ангел сміється серцем…
Світлий ангел сміється серцем!
Куди зирите, трудовички?
Вниз — це вихори в смерть, це думки;
Вгору — цільні Безсмертя квітки!
з аміаку і пари й метану
загруздились болотні думки
але кинуті лаві вулкану —
й розрослися Живлющі Квітки
Відсахнемося: всі там жили?!
Ця вівця — чистоті спасеться!
Задрижить смерть!! — от Квіти зійшли
І от кидаю вам на серце
Квіти від Миколая!..
Кв ти в д Миколая
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117052901272
Свидетельство о публикации №117052901272
Рецензии