О Велич Хорса - підіймись,
порви кайдани неповаги.
Зорею ясною займись,
і дай своєї яр-наснаги.
В очах-озерах біль і гнів,
за зле знущання, за блюзнірство.
Між нами Хортице був рів,
і рів той все моє дитинство.
За, що ж скував тебе, за що,
мороз байдужості людської.
Без тебе, дух мій, я ніщо,
ти слово ТАК моєї волі.
Колиска міфів старовинних,
та сердце братства козаків.
Ти рідний дім божеств зміїних,
і ти ж в моєму серці спів.
Багато крові пролилося,
на берегах твоїх святих.
Та мало лицарів знайшлося,
що б боронити стали їх.
За це їм всім довічна слава,
але лишились лиш кістки.
Що під землею тліють здавна,
і тільки пам'ять НА ВІКИ.
Ти в моему серцi спiв
© Copyright: Даэнор Хорфагер, 2017
Свидетельство о публикации №117052802537
Свидетельство о публикации №117052802537
Рецензии
