Я пив вино, немовби кров червоне,
що краплями по бороді текло.
Ту кров густу зронили стиглі грона,
воно частинку сонця принесло.
Я пив вино життя, нетлінний трунок,
як даром божим мовчки смакував.
У ньому істини безцінний подарунок,
терпкий на смак, п’янкий букет із трав.
Я смакував старим, густим напоєм
і згадував легенди про Христа.
На тій горі було нас тільки двоє,
все починалось з чистого листа…
28.05.2017
Старе вино
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052801615
Свидетельство о публикации №117052801615
Рецензии
