(натхнення на вірши Ліни Костенко)
Скрізь темряву самотнього буття
Яскраві сяйва молитовних слів,
Життя монахів – вічне каяття,
Як фіміам – святих і старців спів.
Вони співають за Вселенський Світ,
І Він живий молитвам завдяки...
Лампада в келії, тихо свіча горить,
Лунає спів: Помилуй за гріхи!
Відрікшись Світу, моляться за всіх.
Весь сум і біль людей у них в серцях...
Гріхи людські до Алтарю Небес,
Несуть омити Кров’ю Христа.
В Духовний Світ йдуть безцінні души,
Серцевий стогін, як небесний дзвін..
В душевній ніжності бринять вони, йдучи
Від Вічності самотніх половин...
Вони навіки з’єднані з Христом!
В чн сть самотн х половин
© Copyright: Олег Бекчи, 2017
Свидетельство о публикации №117052700299
Свидетельство о публикации №117052700299
Рецензии