Украинским расскажем языком

Есть Украина? Кто она?
Россию представляем женихом.
В разрыв натянута струна.
Крутится время колесом.
Украинским расскажем языком.
            ------
Украйина? Хто вона?
Брэхлыва нэвистка.
А на Сходи йдэ вийна
З жэныхом росийськым.
Як видбылася вид рук,

Лучшэ  буду розвиднюк.
И нащо вона мэни?
Нэ трэба йих сала!
Тэща оббрэхала!
Нагадылы  в Душу!

Як Шевчэнко, сказать мушу:
«Кохайтэся, парубкы,
Та нэ з хохлякамы! -
Лыхо будэ, голубкы,
Лыхо  будэ з вамы!»

Москаль, и сльозы, и сыроты
В виршах поэта повстають!
Кому байкы чытать охота?
Нудьгу без жалю завдають!
То до сокыры «быдло» кдычэ,

То дулю б дав Государю!
(Хоч пив-дули, хоч малэньку)
Хрыстыянынови нэ лычыть
Ставаты  з Господом на прю!
Украйино, моя нэнько!

Схамэныся, бо в Раю
Нэ побачыш Потрошэнка!
Йдэ до пэкла Яцэнюк!
Коломойському, Грыцэнко
Жар пид с..ку пидкладуть!

Пиднэсэ жар бис Ляшко.
Видьмы: Юлька Тымошэнко,
Друга, Ирка Фарион,
Затанцюють, засмиють!
Нэборакы, Правый сэктор,

На майданы повэрнуть.
Там Турчынов, пастор сэкты,
Будэ быты сэбэ в грудь:
«Нэ вишайтэ, пощадитэ!
Маю жинку, маю диты!

Чы йих нэ побачу?
То нэ я, то Парубий,
Пидлый сын собачый!»
Уявить, лышэнь, соби!
Так будэ, як бачу!

Наяву, нэ уви сни,
Образ думок грае!
Жывуть людэ у биди,
В злыднях повмырають!
Януковыча вэрнить!

Най дурных прощае!
За сырит дитэй простить!
А гэроям  Слава,
Жытэлям Донбасу!
Ганьба хунти пролунае.

Ганьба пидорасам!
Оплакуе маты сына,
В кутку гирко плачэ.
Министр польскый, пан  Скоцина,
Москалив  дурачыв.


Рецензии