а на вiйнi як на вiйнi
Що за Вкраїну воював,
І подих смерті відчував,
У тій воєнній коловерті!
Радіють вся рідня,
І батько й мати!
Що повертаються сини до хати,
Не вбиті, не поранені, живі!
Та все ж вони уже не ті,
Веселі хлопці заводні.
Що першими пішли в солдати.
На перший погляд -
Гарні і здорові.
Лиш очі видають,
Що вони хворі.
Бо в тому пеклі – на війні.
Доводилося у людей стріляти.
Та друзів, кожен день ховати.
Хоча у цьому їх нема вини!
Тож влада,в першу чергу має знати -
Що отих хлопців,треба лікувати!
Самих від себе захищати.
Бо їх думки неначе кати.
Постійно у минуле повертають -
Де йдуть бої!
А на війні, як на війні!
Стріляють і вбивають!
І знову жахи всі оті,
Перед очима пропливають.
Потрібен час, щоб все забути,
До мирного життя їх повернути!
26.05.2017р.
Свидетельство о публикации №117052710293