Майже за Стусом
Хто притишить цей біль душі,що скільки загубила!
Омирення. Василь Стус
Зайві слова і говорити вже не треба.
За хмарами десь загубилися зірки,
Та залишилось небо.
Сльозами море не долить, в ту саму воду
Не зайдеш двічі.
З усіх бажань потрібна лише мить:
В жаданні очі зазирнуть чекаю,
Мабудь,цілу вічність
Придбали, чи втратили все ми:
Поводимось, мов неслухняні діти.
Та вірю,що жива любов-
Куди їй(епітет ще не знайшов) дітись...
Свидетельство о публикации №117052604202