Комусь щоб хлiба скибка. Лина Костенко. С украинск

Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра.

А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха – до чечітки.
Від "чижика" – до Ґріґа.

Від ніжного ноктюрна –
до громових симфоній.
Від буйного обурення –
до сміху саксофонів.

Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу –
до писку індивіда.

Все в душу входить вперто.
Ввійшло – навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.

     ********

Кто примет хлеб с улыбкой.
А кто  охочь  до лавров.
Одна душа - что скрипка,
Другая  - как литавры.

И здесь не всё так четко.
То крылья, то вериги.
От Баха до чечётки.
От "чижика" до "Грига".

От нежного ноктюрна ,
До громовых симфоний.
От резвой  увертюры,
До смеха саксофонов.

Все голоса природы,
Всех видов и подвидов.
От голоса народа -
До писка индивида

Вошло упорно в душу,
Да там  навек осталось.
Концерты эти слушать,
Аж сердце надорвалось.



Илл. живопись.Наталия Емельяненко