ви героI своIх марень

Ви героI своIх марень
В яких ви величнi,
В яких ви скачете вище неба.
Ви мрiсте позбутися раба в собi
Й за для цього убивасте нас.
Перемагата свою рабську сущнiсть важко,
Важко малодушному стати великодушним…
Це не для вас i тому, ви убивасте нас,
Ми для вас не люди, а «вата»
Об яку ви мрiсте витирати ноги.
Боже, як ви нас дiстали
Свосю пихою, своIми нiкчемними мрiями.
Вiдчепiться ви вiд нас.
Об «вату» витирати ноги це не в цей раз.
Свою грязь витиратимете не об нас,
А об своIх. Ви вже топчитесь по них
По Iх серцях, по Iх надiях.
Нам зараз важко, ми не героI, ми люди,
Люди яких ви пограбували,
чию землю ви сплюндрували
I цим вбили нашу мрiю
Про Велику Вiльну УкраIну
I для вас i для нас.
Ми в неI вже не вiримо
Як не вiримо  i в вас.
В ваших мареннях ви  героI,
В нашi дiйсностi -  палачi.
Ви вбивасте  нас, але вам не здолати нас
Бо ми вiримо в Донбас
I молимо Бога за нього.
Боже, дай нам терпiння, дай нам снаги
Вiдстояти свiй рiдний край,
Тобою, Боже, дану нам землю,
Саму прекрасну у свiтi,
Святу для нас землю – наш рiдний Донбас.