Душа моя застрягла у гілках,
Душа моя затиснута в лещата,
Вона втомилася чекати,
Коли покине її страх!
Цей гордий і буремний птах,
Якому вороги зламали крила,
Але життя ще є, завзяття є і сила
І дух її чекає в небесах!
Не покидай мене, ти грішного Богине,
Приходь до мене хоч у снах,
Побачить хочу я в твоїх очах,
Що вогник щастя не загине!
А десь далеко в просторі единім,
Де запанує злагода і мир,
Де ми напишем геніальний твір,
Під шепіт вітру в подиху осіннім!
5 жовтня 2011 р.
***
© Copyright: Виталий Войцехович 4, 2017
Свидетельство о публикации №117052309535
Свидетельство о публикации №117052309535
Рецензии