Сонет 32 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 32
Якби ти довше на один ще день прожив
Від дня, коли я опинюсь в могилі,
Щоб вірші всі, які тобі я присвятив,
Раптово знов свої вуста відкрили!
Але, прошу, мене жорстоко не суди,-
Талантом скутий я співців великих.
Тому мені із ними поряд не іти,
Мої слова - лиш тінь їх слів значимих.
Я знаю, що на творчому шляху відстав,-
На урожай скупа частенько Муза.
Не зміг здолать я корифеїв узи,
Що б не писав, та серед них не побував.
Але мої ти вірші в серці запечатай,
Бо в них мого кохання край ще непочатий.
Свидетельство о публикации №117052309253