Душа на мiсцi
Ото буває, розплющиш очі –
Листва пожовкла. І пахне димом.
Закриєш – враз, зима інтимом
Вкриває шкіру.
А що те літо? Миттєво роде
І знову в думці тихенько броде.
Не розумієш, вже скільки років
Завзято робиш маленьких кроків.
Душа на місці.
Бо не старіє і жити хоче.
Як кіт спокійно собі муркоче –
Весна на дворі. І добре в серці.
Нема років в розбитому люстерці.
Душа на місці…
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2017
Свидетельство о публикации №117052307127