Моя смарагдова травиця

Росою вмиюся твоєю,
моя смарагдова травиця.
твiй колiр дiсно пречудовий,
я покохав його на вiк.
Ти в моїх мріях оживаєш,
не наче мавка-чар-дівиця.
Не вже і я співець твій вірний,
сумний, самотній чоловік.
Ти для Землі найбільша цінність,
і разом с тим її прикраса.
Твій рід планеті як легені,
вона ним дихає, живе.
Як та єдина зірка кличе,
і причаровує що разу.
Отак і ти причарувала,
собою серденько моє.


Рецензии