ВЕЛИКИЙ СТЕП
Великий Степ розкритими долонями
Трима шляху розгорнутий сувій
Між пасовищ з замріяними конями.
Босоніж тепла стежка. Степ живий!
Колись було, оцими же ковилами
Ішли могутніх турів череди,
Й так само пливло шовковими хвилями
Ковилля, наче океан води.
Тоді не відав степ людської пагуби,
Ще не курився над шляхами пил,
І чисте небо підпирали пагорби
Ще без болючих чиряків могил.
Дернини ще не краялись підковами,
Не різав плуг тендітне хутро нив,
Що нині зриті, вбиті, асфальтовані,
І очерет по балках не горів.
Епохи з болем, ери з катуваннями
Не залишили степові надій,
Й лише мабуть що навок чаклуваннями
Великий Степ і досі ще живий.
18.05.17
Великий Степ
© Copyright: Серез, 2017
Свидетельство о публикации №117052209047
Свидетельство о публикации №117052209047
Рецензии
Прекрасний вірш! Просторово, метафорично. Дуже сподобалось.
Шон Маклех Патрик 05.04.2018 22:26 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 05.04.2018 22:26 • Заявить о нарушении
Дякую. Мені вірш не дуже подобається, хоча і сумна правда. Обожнюю наш степ! Найбільше пейзажів у віршах присвятив саме йому.
Серез 06.04.2018 15:30 Заявить о нарушении
Серез 06.04.2018 15:30 Заявить о нарушении