Лелійний ранок запливає на поріг,
Сіда за стіл до філіжанки кави.
Про потаємне все він розпитати б міг,
Якби він мною був хоч трошечки цікавий:
Про те, чи добре спалося вночі,
Що снилося і що з того збулося,
Чи не забула часом я ключі...
Він ніжно б цілував моє волосся
Та проводжав мене б у білий світ,
Благословляв би на дорогу і хрестив би,
З надією шукав на всіх шляхах мій слід,
Якби умів... Якби ж лише схотів би...
Він не охочий... Мною не цікавий...
Холонуть ранки в філіжанці кави...
м. Донецьк, 21.05.2017
Лелiйний ранок
© Copyright: Виктория Барановская, 2017
Свидетельство о публикации №117052109219
Свидетельство о публикации №117052109219
Рецензии
