Хмаринка

Хмаринка з півночі чорнява,
Тихесенько по небу йшла,
Розплескати з країв боялась,
Багато на собі дощу несла.

Ось зупинилась,не відпочивала,
Легеньким дощиком зайшлась,
Зелений край водою напувала,
Вдоволена на південь одійшла.

Очами хмару проводжали,
Хотілось,щоб дощило посильніше,
Вона вже далі поспішала,
Дощик ще йшов, але тихіше.

Він теплий, надавав землі вологу,
Лани ,садиби добре полоскав,
Листя зелене підіймалось вгору,
Здавалось на очах город зростав.

Жадібно чекали хмар новеньких,
Ось ненебо хмарами повсюдно затягло,
Хоч і прийшли нові, але пустенькі,
Та спеку трохи відвело.

Надвечір повна хмара здогоняла,
На землю кидала могутні коси,
Бігла вода, земля ії черпала,
Завтра віддасть рослинам через роси.

Весняний дощ пішов стрічати  літо,
Весни кінцевий термін надійшов,
Засмажить шкіру всім грайливе літо,
Хмари чекатимо, щоб знову дощ прийшов.

         29 травня 2016 року.         





   
"