Не дочекалась травня, та у квітні,
Неначе трохи схаменувшись,
Набігла темна хмара в піднебессі,
Так гримнув грім,що світ здригнувся.
Маланка,чи то блискавка гасала,
Немов шукаючи свої скарби,
Та не знайшовши,вмить зникала,
На землю кидала рясні дощі.
Вітрець здійнявся невеликий,
Початок зливи почекав,
Тоді розсердився,набравши силу,
Ту хмару далі проганяв.
Блимала хмара,та гриміла,
Ось дощ скінчився, вітер стих,
Закінчилось страшенне диво,
Усі сиділи ,затаївши подих.
Тоді швиденько на подвір"я,
Дивились,чи набралося води,
На небі бачили ясне сузір"я,
Та веселіли, проганяючи страхи.
Перша гроза завжди чарівна,
Громи грайливо гонять скати,
Та блискавка,немов царівна,
Дивилася,куди дощу пускати.
Озонове повітря всі вдихають,
Діти радіють,що калюжи повні,
Швидесенько штанини задирають,
Біжать провірити глибини донні.
14 квітня 2016 року,
с.Кам"янське.
Перша гроза
© Copyright: Виталий Костылёв, 2017
Свидетельство о публикации №117052107775
Свидетельство о публикации №117052107775
Рецензии