Ходи, спочинь... Маргарита Метелецкая

http://www.stihi.ru/2017/05/21/3133


Оригінал:
 
   
        Нічної зваби торжество
        Струмує в стомленому тілі...
        І тільки сумніви несмілі
        Крадуться в стишене єество...

        Звершив гармонію, любов
        Спить в поцяткованій квартирі...
        І, заціловані, у мирі
        До ранку губи змовкли знов...

        Заснула й Неба благодать ,
        Сховавшись сонно в бляклі тіні ...
        Лиш очі Бога сумносині
        Лишились у журі ридать

        Над людством , де кипить розбрат,
        Де панування зла, зневіри ,
        Що зацькували Землю сіру,
        Закривши вхід до райських врат ...

        А я - відкрию Богу дверці :
        Ходи, спочинь ... в моєму серці!



Переклад з української Світлани Груздєвої:



Ночных соблазнов торжество
Струями наполняет  тело…
И лишь сомнения несмело
Крадутся в тиши естество…

Гармонию узнав, любовь
Спит в разукрашенной квартире.
И, зацелованные, в мире
Молчат до 'утра губы вновь…

Спит даже Неба благодать
И в блёклые нырнула тени…
Очам лишь Бога, ярко-синим,
В печали суждено рыдать

Над миром, где кипит разлад,
Где торжествуют зло, неверье,
Что затравили лицемерьем
Так, что не видно райских врат…

А я…открою Богу дверцы:
Приди прилечь…в моём Ты сердце!