Сонце за обрій тихенько сідає.
День відійшов і замовкли птахи.
Хлопець дівчину в садочку чекає.
Землю вкривають квіткови шляхи.
Місяць на небі,подібний до хана
Зоряне срібло розсипав для нас.
Хлопець обійме чарівну кохану,
Нічь для кохання - улюблений час.
Буде в саду соловейко співати.
Ковдрою вкриє коханих туман.
Не догукається дівчину мати,
Свариться тихо на донькин обман.
Мати забула про роки дівочі,
Ночі безсонні в зеленім гаю.
Хлопця коханого лагідні очі.
Щастя безмежне у ріднім краю
Нiч кохання
© Copyright: Валентин Брилев, 2017
Свидетельство о публикации №117052103742
Свидетельство о публикации №117052103742
Рецензии
Светло и красиво, с каким-то умиротворением души написано.
Спасибо, Валентин.
СВет.
Светлана Водолей 02.06.2017 13:35 • Заявить о нарушении
Спасибо, Валентин.
СВет.
Светлана Водолей 02.06.2017 13:35 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 33 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.