Напрасный труд

Даремна праця

(Сонет)

Письменнику, а гніватись доволі,
що трудишся даремно день у день,
як батько у свій час в колгоспнім полі
за з нульовим набутком трудодень.

Ти ж не в радянській все-таки неволі,
де між пеньків ні слив, а ні вишень,
а в тридцять третім – навіть і квасолі,
у тридцять сьомім – сам жива мішень.

Друкуйся, скільки хочеш, у фейсбуці.
Як маєш кошти, запровадь свій блог.
І станеш знаменитим, як Конфуцій.
І будеш почуватися як Бог.

Віддайся цілковито творчій муці.
Умреш – зберуть гуртом на некролог.




–––––––

© Анатолій Загравенко.


Рецензии