Далеко...
Прощаючись, жалібно курличуть,
Неначе з собою нас кличуть,
Полинуть думками у даль.
Піднятися з ними у гору,
Забувши печалі свої,
Розправити плечі, як крила,
Підвівши свій зір до гори.
Побачити обрій далекий,
Вдихнути повітря струю,
Купатись у променях сонця,
Очистивши душу свою.
Обрій палає червоно,
Прорізує синь висоти,
Небо над нами безхмарне
У мріях туди полети.
Свидетельство о публикации №117051903840