Не йди, а як ідеш - вертайся.
Не можу я без тебе, й край.
Най зникне все, - ти залишайся.
Бо то лиш біля тебе рай.
Не йди, не йди, - то серце плаче.
Невже не чуєш його сліз?
Невже ти моїх слів не бачив?
Та ж то любов у мені скрізь.
Не йди, не їдь, душа благає.
Побудь хоч трохи, не спіши.
З грудей хто серце вириває.
Хоч трохи біль мій заглуши.
Не йди!-то мовчазнИй мій крик.
Та най би вирвалась із тіла.
То ти вернИ, щоб біль мій зник.
Та щастям щоб душа бриніла.
Не йди...
© Copyright: Светлана Кузьменко3, 2017
Свидетельство о публикации №117051807248
Свидетельство о публикации №117051807248
Рецензии