Я немов отой письменник , який не публікується
Як вітер ,що обличчям не відчується
Якщо тебе не чути , то вірші писати без цинуса
Я немов немов незрозуміле , плюс без свого мінуса
Я сам в думках за двох нас мутив
Я коли тебе бачив над собою шутив
Я немов старий , що мріє бути молодим
Я немов вогонь що не може покинути дим
***
© Copyright: Юрий Микрюков, 2017
Свидетельство о публикации №117051811090
Свидетельство о публикации №117051811090
Рецензии