Хто ма бiльше прав на любов чоловiка?!

Хто має більше прав на любов чоловіка?!
Така дилема ламає долі, спотворених нею життів немає ліку...!
Дружині вірність перед Богом обіцяв,
Мене ж, не для життя, заради задоволення обрав!!!

У мене він не частий гість,
Заходить лиш періодично.
Залишиться тільки на мить.
Для нього так вже добре, для нього так вже звично...!

Не мій цей чоловік,
І моїм вже не стане.
Хоч "разом" ми не перший рік,
Я - лише втіха, а вдома жде його кохана...!

Його дружина - це опора,
Із ніжністю та блиском у очах, про неї він мені говорить.
Буденність втомлює, бракує сил,
Все, що на серці лягло "грузом", до мене приносив.

Дружина і коханка, -
Така вже у чоловіків є забаганка...!
Між двох морів мужчина, як маяк,
Одному морю перевагу надати він не може вже ніяк...

Коханка - це жінка-куртизанка,
Мета її, щоб втілилася чоловіча забаганка.
Поруч з такою, мужчина не чекатиме світанку,
Лиш для розваги навідують таку панянку...!

Між нами не буває почуттів,
Наш "танець" - лише спалах відчуттів.
Банальна проза і банальна фраза, важливо знати:
Він пристрасно мене ще не кохав ні разу...!

Кохання і романтика - це складові інтиму,
Про це написано вірші, художник змалював вже не одну картину...
Між нами лише близькість тіл...
Безвихідь... Серце пронзає гострий кіл...

Любовний утворився в нас трикутник,
Роль чоловіка у якому - це відступник,
І геометрію із почуттів свідомо ми створили,
Немає значення тепер - хотіли цього ми чи не хотіли...!

І ця історія не лише нас спіткала,
А участі такої я від долі, направду, не чекала...
Нехай не згаснуть ваші почуття,
Дружина - його ніжність, вона - на все життя!!!

Правда життя гірка, як кава,
І доля, виявляється, підступна і лукава...
А у майбутнє Ти, на жаль, не глянеш,
Де Ти постелиш сам собі, там вже, без сумніву, і ляжеш...! (с)