Де ділись крила Твої, Пташко?
Без них в житті до болю важко.
Пригадуєш, як мчалась в даль,
Залишивши мені один лиш жаль...
А... Ні, ще спогади, мов стріли,
Які у серце вмить влетіли.
Коли лиш вранці очі відкриваю,
Вони все глибше й глибше проникають....
Не гоять ліки "часу" рани,
На серці викарбувані шрами.
Вночі, як очі закриваю,
У снах в минуле поринаю....
Так і живу роками, лише згадками,
Немов у браузері збереженими вкладками....
І... Хоч не раз історію я намагався витирати,
Ти - наче вірус, таких важливо пам'ятати! (с)
Пташка!
© Copyright: Оксана Бажан, 2017
Свидетельство о публикации №117051704213
Свидетельство о публикации №117051704213
Рецензии