А пам'ятаєш ніч прощання?!
У небі майоріла зірка рання.
Ти ніжно шепотів слова кохання,
І запевняв, я перша і остання!
Та чого варте слово - лише звук,
Яскравий вираз неминучих мук,
Спричинить інтенсивний серця стук,
Потребу у обіймах рідних рук.
В житті лиш досвід загартовує добряче,
Тепер та юна дівчинка більше не плаче,
Уроки долі прийняла терпляче,
Тужи, що її втратив ти, юначе! (с)
А пам ята ш?!
© Copyright: Оксана Бажан, 2017
Свидетельство о публикации №117051704196
Свидетельство о публикации №117051704196
Рецензии