Відшуміли вітри. Розлились сіро-сині потоки
Із холодних снігів, що притихли деінде в кущах.
Так приходить весна, робить перші замріяні кроки.
Благодатність небес потонули у неї в очах.
Так приходить весна, одягнувши бузкове убрання.
Із тюльпанів – вуста, а волосся – вербова лоза.
Від усмішки її розквітає птахів щебетання,
Тихо падає дощ, й небо крає травнева гроза.
День малює траву і фіалки під променем сонця,
Десь рожеві сади засинають під казку доріг.
Так приходить весна, і несе журавлів у долонці,
Й випуска у світи, щоб несли Божий час на поріг.
Відшуміли вітри. Розпустилося листя зелене.
Вже стоять явори: їм весна посміхається знов.
Вишні сукні нові одягнули, мов ті наречені...
То приходить весна і несе благоліпну любов.
В дшум ли в три
© Copyright: Ольга Гала, 2017
Свидетельство о публикации №117051701554
Свидетельство о публикации №117051701554
Рецензии