а потім навіть не вітатись...
пройти тихенько під стіною,
за якою і досі ховається бажане.
скажи,будь-ласка, чи кінець вже?
мовчиш.....
тепер і я мовчу - швиденько все сховати,
перетрусити опавше листя з минулих років,
прогнивше, як слова майже зломленого.
тепер все?
зізнайся, хотів?
щоб нічого, лиш тіні списами прохромлені.
о боже!
кого молити, щоб далі триматися шляху?
чий образ тримати під дахом?
на себе не схожа....
сьогодні мій світ іде крахом
***
© Copyright: Пламя Восьмого Круга, 2017
Свидетельство о публикации №117051609339
Свидетельство о публикации №117051609339
Рецензии