гори, гори, гори
розлітайся попелом меридіанами,
прилипай до спітнілих долонь.
краплі з крану...
в такт серця немов,
як і купа всього посереднього.
скрізь стук,
чи тут же приховані крики?
все викинь,
більше ніяких вимог,
тримаюсь своєї обочини.
ні, не злочин,
просто пролог,
моє сол іпсе,
чи то давнє архе?
давно написане/стерте, частково забуте.
от би відчути...
слова не мовлячи,
тихо тримаючись поручнів.
сол ипсе
© Copyright: Пламя Восьмого Круга, 2017
Свидетельство о публикации №117051609238
Свидетельство о публикации №117051609238
Рецензии