Бiль, що не вщуха!
І буду довго ще вагатись,
Не можу я Тобі зізнатись,
Що у кохання гіркий смак.
Це було ніби d;j; vu:
З Тобою поруч я стою,
Моя рука в Твоїй руці,
Котились сльози по щоці...
Ні, не готова ще Тебе я відпускати,
І так багато маю розказати...
А наші мрії, з ними як?!
Тепер в руці у мене квітка - мак...!
Тебе нема... і моє серце вже ледь б'ється,
А люди кажуть, що з часом це минеться,
Минає день, минає ніч, й життя колись минає,
А біль, що душу навпіл розриває, ніколи вже, ніколи не вщухає...!(с)
Свидетельство о публикации №117051606791