Таємна надія
Сам знаю, як мені писати
і Батьківщину як любити,
народ від горя як спасати
і як на білім світі жити.
Не треба так переживати,
старатись побольніш вколоти,
давать поради, душу рвати
і хулити мої роботи.
Я сам собі найбільший критик,
не менше вас переживаю.
Пишу прозоро і відкрито,
бо серцем дійсність цю сприймаю.
Пишу, бо не писать не можу
і зовсім на Парнас не рвуся.
Учу, кричу про підлі рожі
і кожен божий день учуся.
Про що не думаю, не мрію,
думки ж шикуються в куплети.
Таємну маю я надію,
що народився все ж поетом.
16.05.2017
Тайемна надiя
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051601389
Свидетельство о публикации №117051601389
Рецензии
