Ще й досі не закінчилась війна –
Копає й досі ще могили…
Звучать на перекличці імена
Тих воїнів, що залишились.
Я чув, як уві сні мій дід кричав
Та закликав всіх до атаки,
І ніби автомат зривав з плеча,
І люто рвав чеку гранати.
Ще й досі не закінчилась війна:
Осколки й досі лізуть з тіла –
Від болю очі криє пелена,
І стогне син війни безсило…
В святі травневі переможні дні
Карбують крок свій ветерани –
Вони в рядах парадних не одні,
Бо з ними – їх однополчани.
І залишились в пам’яті вони
Навіки молоді й красиві…
Карбують крок свій дочки і сини –
Ще юні і вже зовсім сиві.
І перемога та – на всіх одна –
Не забувайте про це, люди!
Йде по Землі квітуюча весна
І пам’ять-совість нашу будить.
Ще й досі не закінчилась війна…
Ще не закiнчилась вiйна...
© Copyright: Анатолий Потиенко, 2017
Свидетельство о публикации №117051601249
Свидетельство о публикации №117051601249
Рецензии
С совестью мы так все и живём,
А без неё мы пропадём..
Только она всё же,
У нас всех разная..
Есть и чистая,есть и грязная..
Вот-то она входит в колею нашей жизни. Спасибо.
Забина 15.01.2020 14:30 • Заявить о нарушении
А без неё мы пропадём..
Только она всё же,
У нас всех разная..
Есть и чистая,есть и грязная..
Вот-то она входит в колею нашей жизни. Спасибо.
Забина 15.01.2020 14:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.