Сигарета, іще сигарета, під лампою дим.
Здрастуй, вечір-фіаско, година дощу!
Ходить музика слідом сумним і слабким,
Листя кружить і сходить в сніги досхочу.
Не на часі розмова - скорботне амінь.
Ах, як ніби-то вчасні ці знаки біди!
Так багато платили за важкість прозрінь,
що злиденними стали, мабуть, назавжди.
Не катуй мене ласкою, жалем не муч,
я без суму минуле своє відпущу.
Коли можеш, пробач ти мені без покруч,
раптом я тебе теж коли-небудь прощу.
М’яко вічність пливе, ніби дим над столом,
чиркне сухо сірник - спалахне сигарета ізнов…
З парасолями людство спішить за вікном,
обікрадене нами тепер на любов.
– Юрій Візбор
Юрiй Вiзбор
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117051601219
Свидетельство о публикации №117051601219
Рецензии
