Де я була у час шаленого потопу?
На щось чекала десь у сутінках надії.
І тількі твої недосяжні вії
Залишаться у сутінках земних.
Мені не вистачало одного лиш кроку
До тебе. Дякувати Богу,
Що не завершила я цей безцільний шлях.
Забути б все: сумління, порожнечу,
Дотик,
Останню серпня ніч і тебе,
Як стояв навпроти,
І тe, як впало небо, ніби хати дах.
16/05/17
ankaOZ©
16. 05. 17
© Copyright: Анка Оз, 2017
Свидетельство о публикации №117051611418
Свидетельство о публикации №117051611418
Рецензии