Як баба козу продавала

Біля млина на торжку
Сидить баба у візку.
Розплела свою косу,
Взяла мотузочку в руку’,
Та продає свою козу…:

- «Ох і клята ти, коза,
- Щоб відпали вже рога…
- Нема від тебе молока,
- Хоч дали би п’ятака…».

Торжок, як рій із бджіл,, гудить ,
А баба знай собі кричить:
- «Підходьте швидше до возу’,
- Купуйте гарную козу!

- Ох і файна ця коза…
- Що ти витріщив глаза?
- Подивись, яка краса,
- Роги є і борода…»

«Схаменіться ви, Баба’,
Це ж козел, а не коза…».
Від цього курйозу…
Впала баба з возу…

- Не чіпай мою козу!
- Йди відсіль ти по добру,
- Не треба так мене лякати!
- Потрібно вже на поміч звати…

- Коза… ж, як друга моя мати…!
-І баба гучно почала кричати…
- Рятуйте, люди…, мій баул…!
- Грабують бідну…,
- Караул!

Біля млина на торжку
Водить баба все «козу»…:
- Ох і клята ти, коза,
- Щоб відпали всі рога…
- Нема й краплини молока…-
- Ну дайте, люди, п’ятака!»…               

«Ми ж казали вам, Баба’, 
Це ж козел, а не коза…».
- «Ану ка, геть з дороги,
- Бо відламаю ноги !».   

Тут мораль для нас така:
Дурну ту бабу треба  зупинити!
Бо вона до віку буде…,
Скрізь свою «козу» водити!            

01.01. 2017 г.

Шановне панство!
Ви звичайно не раз чули деякі сплюндровані українські слова навіть у висловах поважних мовознавців.  То що ви хочете почути від цієї дурної та безграмотної баби?    З її язика зриваються слова: «глаза», замість слова – очі та «гарная», замість слова – гарна,
Але її суржик, та невірний наголос у словах, допомагають автору зберегти рифму  у цьому вірші. Тому слід читати: в руку’;  до возу’; Баба’  з наголосом  у кінці цих слів.